Панам депутатам Ківалову і Колесніченку,

авторам закнопроєкту

«Про засади державної мовної політики»

Верховна Рада України

8.07.2012

Шановні пани Ківалов і Колесніченко,

Пишемо Вам тогово листа зі щирим обуренням в серці, а навіть, аби сказати точніше, то з праведним гнівом. Прочитали сь ми Ваш закон цілою громадою і бардзо він нас заскочив. Дуже нас здивувало, а ше більше засмутило, же такі знані і шановані мовознавці, а до того ше й досвідчені законотворці, сотворили таку бздуру. Ласкаво просимо панів на нас ся не гнівати, але інакше тут і не скажеш. І аби то не виглядало же ми такво просто пашталакаєм йно аби Вас поденервувати, хтіли би зазначити бодай навіть такий-во момент:

Перша стаття повідає же «рідна мова – це перша мова, якою особа оволоділа в ранньому дитинстві», а вже стаття трета каже, же «кожен має право вільно визначати мову, яку вважає рідною, і вибирати мову спілкування, а також визнавати себе двомовним чи багатомовним і змінювати свої мовні уподобання». Ми ся моцно вибачєєм, але ну ніяк не можемо допетрати, як то можна вільно визначити першу мову, якою особа оволоділа в ранньому дитинстві? Тєжко нам також зрозуміти, як то тих перших мов може бути дві, а то й багато? Нам ясно відомо, же пан Ківалов володіє доволі унікальними здібностями в арифметиці, за що власне і заслужив таке промовисте прізвисько «Підрахуй», але було би файно, аби простому, необдарованому люду пояснили ті складні операції на хлопський розум. Ну і вже то, шо ми ніяк втямити не годні, то як можна поміняти ту першу мову? Родитись заново? Якшо шановні пани володіют інформацією про якісь новітні дослідження в галузі біотехнологій, які би дозволили подібне переродження, то уклінно просимо про них повідомити, бо серед нас є хлопи і кобіти вже в літах яким би дуже ше ся хтіло пожити…

Таку маячню могли написати йно останні ідійоти, тумани небесні, тлумки недоношені, а також хорі на голову, в дитинстві пательнею вдарені, вар’яти з Кульпаркова, пияцюри, наркомани і інші суб’єкти з сильно попсутим вмістом черепної коробки. Не маємо права навіть собі подумати же шановні пани належать то одної з тих категорій, хоча б тому же Ви є народними депутатами, народними обранцями, а повних ідійотів можуть обрати лише ше більші ідійоти. А то вже би значило ображати вкраїнський нарід, чого би нам дуже ся не хтіло. Тому ми би Вам радили не робити ні нам ні собі встиду, порвати той законопроєкт на клапті і повісти же то Ви так, просто вар’ята грали. Всі ся посміємо і на тому ся скінчить.

Якшо ж Ви будете далі наполягали на введені тогово закона в дію то мусимо звернути Вашу увагу на ше одну вельми неприємну деталь. Ситуація ся склала така же чуємо в Вашому законопроєкті пряму загрозу нашій мові. Так ся стало же якимось дивним чином львівська ґвара не ввійшла в перелік регіональних мов або мов меншин в частині другій статті семої. Маємо глибоке переконання же то є просто жахлива помилка, бо інакше то є пряме порушення Вашого ж закону, а саме частини другої статті п’єтої де пише, же «визнання всіх мов, які традиційно використовуються в межах держави чи її певної території, національним надбанням, недопущення привілеїв чи обмежень за мовними ознаками». Бо шо ж то є, як не обмеження за мовною ознакою? Ми, завсідники львівської кнайпи «Під Старов Грушков» в купі з кельнером тої кнайпи Ромцьом є носіями львівської ґвари, яка є нашою рідною мовою і за статтею першою і за статтею третою. Відповідно до статті першої ми є мовною меншиною, групою осіб, що проживают в Україні, мают спільну рідну мову, яка ся різнить від державної. Кнайпа «Під Старов Грушков» за тією ж статтею є територією поширення мови меншин, а львівська ґвара, відповідно, мова меншин, яка традиційно використовується в межах цієї території. Кількість носіїв даної мови меншин на території кнайпи «Під Старов Грушков» є рівно 100 відсотків, бо уродженець Луганська Валєра Псов скориставшись статтею третою Вашого закону вчора урочисто змінив свою рідну мову з російської на львівську ґвару. Таким чином, львівська ґвара повністю підходе під визначення мови меншин за Вашим законом, з тим малим виключенням же Ви забули внести її в перелік. Просили би виправити дану помилку, бо інакше ми будемо змушені відстоювати свої права в суді.

Наше шанування,
Пан Зеник
Пан Стефцьо
Ромцьо
Миросьо
Пані Стася
Валєра Псов
Василько Ґавдзюх
Ганки Юрцьової внук
Панна Юзя

а разом з тим і Юрко зі Славцьом