Дніпро й Металіст теж відіграли свої матчі на теренах Еуропи. Не сказали б щоб дуже ліпше, але і певно вже не гірше ніж ті в Лізі Чемпіонів.

Наполі – Дніпро 4:2

Якби матч тривав йно 76 хвилин, ну альбо якби в Наполі не було Кавані, альбо якби суддя яким дивом помітив той манюнький офсайд в третій брамці, а як там його і не було, то троха міг би і вигадати… Якби хоч шось з того ся сповнило, то тішились би наші кумплі з Дніпра як дурні, а ми разом з ними. А Федя би знову став богатером і дали би му орден за заслуги, альбо яку медальку, а ми би ся тішили з того якого хлопа виростили, невдячного, але ж якого файного. Але як то, холєра, йому в КАЖДІЙ (Міську, дай тобі Боже здоровля!) грі вдається заштовхати того бальона повз брамкажа, то певно їдному Рамосу відомо. Вічно десь вигулькне як той антипко з конопель і підставить то ногу, то макітру, то сраку, то пузо, то яку іншу частину тіла. Але як на наш скромний розум, а ми в тому шось таки та й петраєм, то воно певно тому так виходит, же ніхто, а навіть сам Федя, а може й Рамос не відають, яка ж власне позиція в Феді на полі. От суперники і ся гублять, не знають хто го має тримати і де го шукати… Аферист наш Федя, шо тут скажеш? Наша респектація!

Але отака безсоромна хитрість нашого Феді дуже прикро вразила Кавані, а навіть можна сказати файненько взлостила. А він бо виріс хлопом пурєдним, чесним і справедливим, певно мав в фамілії якого податківця і з раннього дитинства оті всі фальсифікації, махінації і спекуляції не давали му спокою. То та як синек пана Стефця, той в пошуках справедливості аж на юридичний пішов вчитись, аби захищати потім знедолених. То й не дивно, же Кавані ся вкурвив і натовк Дніпру як бідному в торбу. Як то кажуть, най тепер вчаться манер!

Металіст – Русенборг 3:1

В тій грі все було так як і планувалось, Металіст виграв, стрілив три брамки, всі ся тішат, нема шо пувідати. От тіко тєжко назвати Металіст “нашими”, бо в основному складі було аж ціле зеро українців. Якби не Маркевич то не було б навіть на кому оку відпочити. Але то вже гризоту має Миросьо з тими українцями, звлаща в український прем’єр-лізі де мусит на кажду гру випустити як мінімум штири наших хлопа. А їх нема… Бо де їх возьмеш як всіх файних вже покупляли Шахтар, Дніпро і Динамо і не віддают хоч ти їм п’ятки цілуй, а свої якісь такі нездалі, шо не знаєш шо з ними робити. Ото і приходиться штампувати українські пашпорти для тих-во сербських і бразилійських заробітчан, а ше колоти ін’єкції молодості Шелаєву… Але то вже зупевні інша історія, а як говорити про матч з Русенборгом, то тут не можна не відзначити гол Тайсона, бо то було шось таке неймовірне, шо шем такого не виділи. Та шо там пувідати, дивіться самі, бо то було настіко люксусово, же навіть Миросьо ся посміхнув, а де ви коли виділи жеби Маркевич усміхався? А єднак і його суворе серце і близький до нордично-прикрого характер шось може зворушити. Подивимось тіко тепер чи буде він ся так сміяти, як в неділю до Харкова приїдуть Карпати. Бо в нас Лукас теж вміє файно влупити, як бальон на ногу ляже.