У день важливого і принципового поєдинку на початку нового сезону у “Старій Грушці” витав бойовий настрій. Всі ше добре пам’ятали яких тумаків виписали Шахтарю наші хлопці півроку тому. Як файно тоді пройшов по флангу Ігорцьо, залишивши в дурнях Срну і Чигринського, як віддав пас на Кожанова, як той вистрілив, а Кочіш вдало підправив головою, і як заревів після того стадіон. Двох останніх, правда, в Карпатах вже нема, немає сенсу говорити чому, та й підтримки стадіону на цей раз не буде, бо граємо в логові, чи ліпше сказати в норі ворога, але сьогодні накінець знову на поле вийде Артем Федецький, готовий і спраглий до бою як ніколи, а всі ми знаємо які дива вони вміють творити з Ігорцьом, ніхто ще не забув, як відправляли вони додому бусурман!

Десь так приблизно говорили між собою пан Зеньо і пан Стефцьо, такі настрої витали в кнайпі “Під Старов Грушков” в той час як кельнер Ромцьо налаштовував телевізор, усі були готові до бою, усі були готові пережити цю битву разом з нашими хлопцями. Ніхто вже не пам’ятав невдач у двох перших матчах, бо леви не схиляють голови, леви дивляться лише вперед, просто в очі противнику.

- Вперед до перемоги, – пронеслося звідусіль, – позаганяйте кротів в нори!