Но і врешті сталось. Врешті ся сподвигли наші матолки на то, жеби кваліфікуватись на чемпіонат Європи. Правдивий подвиг, нема шо повідати, але як тако руку на серце, то фест їм в тому прийшов на поміч Місько Платіні, бо зіхер би сиділи наші батяри за пів року в своїх покоях і оглядали би ті змагання в своїх фотелях, капцях і шляфроках, по телєвізії. А ми би всі їх шлякували аж поки язики би нам не позатерпали. Ади, так би воно і було, якби Місько не постановив, же має бути на Євро не шіснайцять, а цілих двайці штири зесполи. Він то може і не спеціально для України таке зорґанізував, але так направду, то хто го знає? Мо’ дав му телєфона Гриць Суркіс і гриз дупу цілу годину, як він ма вже доста тих плей-офів, які ми вічно просираєм. Ну і Місько капітулював, бо шо не зробиш для правдивого кумпля? А особливо як будеш мав з того троха форси.

Але й то не вберегло наших лайдаків від плей-офа, бо вони, курча ляґа, люблять си вічно найти якусь халепу на свою сраку. Навіть якби Місько дозволив всім зесполам з кваліфікації виходити на Євро, так же навіть остатня команда в групі виходила би просто в фінальну частину, то наші би певні умудрились зайняти в групі акурат то місце, яке йде за остатнім, і грали би плей-офа з якимось Косовом чи Каталонією. Ну бо нахолєри робити нині то, шо можна зробити післязавтра? Ліпше відкласти, будеш мав два вільних дні, нє?

Ревеляційні заміни пана Фоменка

А могли б і вберегти нам троха нервів. Ми вже скромно промовчимо, же в тій групі можна було би і перше місце брати, бо так поправді то Гішпанія далеко не така вже страшна як то оповідають в легендах. Але будем за то мовчати, бо ше кого образим ненароком, бо не пасує отако вийти і нагло виграти в такого ґранда, то тре зовсім ніякого виховання не мати. Тре мати якийсь респект мінімальний, ми ж не голота якась безвстидна, як тоті яндруси словаки, які в сраці мали, же проти них вийшли бальона поганяти самі чемпіони світу і Європи. Ну але друге місце або хоча б найліпше третє, то вже можна би було взєти. То би вже ніхто би на них косо не глянув і не бештав би їх і не привстиджував, же вони старших не шанують. І може наші пахолки і не проти би були, а може і навіть хтіли того всім серцем, але не годні були ніц собі з тим порадити, бо пан тренер не велів. Може ясно пан Фоменко знає собі шось ліпше, може в нього в каляпітрі вже давно побудовані якісь плани-перспективи, і він як той заводовий ґросмейстр вже си всьо порахував на мільйон кроків наперед і ліпше за всіх знав як з тотої заґуздльованої ситуацій вийти найлегше. Але тако для нас простих смертних, то було фест тєжко допетрати як можна було в грі зі словаками, де нам тре йно перемога, а всьо інше як мертвому кадило, першу заміну провести йно на 89ій хвилині. Видно той нульовий реміс йому пасував, бо заміна та виглядала більше шоб потєгнути час ніж, жеби таки вигризти перемогу. Але пасував той реміс йно йому і словакам, а весь український люд сидів перед телевізією і гаратав себе ґрабами по чолу, бо вся та заміна на 89ій хвилині була як сраці фіранки. Місьо, коли вже було по всьому, ше шось там папляв, же він не в Монте Карло жеби ризикувати, але ніхто так і не докумав в чім власне той ризик був. Бо то було так, ніби перед тобою поставили на столі баняк, а ти боїшся його відкрити, бо там може бути і файна така зупа з фрикадельками, а може і ніц не бути, може бути пустий баняк. І ти сидиш голодний як холєра, дивишся на той баняк як пес на кістку, моргаєш сліпаками, але не відкриваєш, бо, курча, то є ризик, а ти не в Монте Карло.

Ну і потім був ше той матч з гішпанами. Якби вигралисьмо ту гру, мали б найліпше третє місце і вйо на Євро без всяких там плей-офів. Гішпани вже мали Євро гарантовано і не дуже ся переймали тою грою. На поле вийшли хто був і хто більше хтів. Не то шоб ті хлопаки були чимсь гірші, за першу команду, а єднак. Наші матолки ся старали, нема де правди діти, бажання було доста, аж може навіть забагато, бо лізло воно їм вухами і носом і заважало ся сконцентрувати на грі. Де тіки випадала така нагода натихмяст періщили по брамці гішпанів, вкупі то було майже трийцять пострілів за гру, але тим разом на брамі стояв не Ікер Касільяс, який любить собі тако часом пустити якого метелика, ну бо ніц на то не порадиш вік є вік, то вже і дриґ не той і очі гірше видять і крижі певні болять вічно, а де Хея, для якого то є справа ґонору показати Дель Босхе, який то є з него паяц, же досі ставить в браму Ікера. Старались то вони старались, але видайність була рівна зеру, і тому навіть нема чого дивуватись, бо як бути тако зувсім чесним, то гри в нашої збірної ні хулєри нема, каждий там грає сам за себе і як сам знає, а вся тактика полягає тіко в тому би якнайшвидше віддати бальона чи то Ґєнику Коноплянці чи Андрійцю Ярмоленку, а вони вже шось там змекитують. Але зі всім респектом до Андзя і Ґєника, вони мало шо можуть вдіяти, коли їм на шию ся вішают, за п’ятки кусают і пазногцями майтки дерут по три-штири гравця суперника. Ну і Місьо знову ся виділив замінами. Вже дідько з ним же в грі, де знову тре йно вигравати, Місьо випускає свіжого форікера, Ґєника Селезньова, йно на 87ій хвилині, але, курча, Зінченко? Серіо? Зінченко? Вчора го тіко по раз перший запросили в збірну, провів може одне тренування з першою командою, а може й не провів, а нині вже виходить на поле проти гішпанів. Як то ся називає? Чим той бахур заслужив вийти на заміну в такій важливій грі? Передвчора го ніхто навіть не знав. Ну бігав бахур за молодіжку, відграв пару матчів, але кіко таких є? То всьо виглядало як мінімум троха дивно, а як максимум як макабрична, непурядна, штудерна авантура. Повідають люде же було то всьо не так просто, же бахура вже кликали в збірну Росії, оферували кацапський паспорт і тре було рятувати хлопа від такої трагічної долі. Та й сам Місьо то якби потім підтвердив, казав, шо мусів заграти хлопаку, бо зґрайфнули би нам го. Зінченко правда вигадував потім вимівки, же ніґди а ніґди би не посмів взєти кацапський паспорт, же він є ґанц українець і шлюс. А ше пувідали, же просто дуже вже він припав до душі Динамо і хочуть го вкупити, а як буде заграний за збірну, а значить буде ся рахував леґіонером в тотій своїй москальській Уфі, за яку він льотає, то відразу стане таньшим. Кажуть, же задзвонив Ігорко, а може й навіть сам Гриць, до Фоменка, і пувів, Місю, то є просто бізнес. Правда то чи нє, то буде ше видно. Але вся та історія виглядає дуже кепсько. Бо коли на 87ій хвилині гри з гішпанами де ми летимо єден до зера, а кров з носа маєм вигравати, пан тренер випускає на поле хлопа, сімнайцять літ, якого викликали в збірну не за то, же він такий фест файний футболіст, а йно би заграти го в офіційнім матчу, то як до того ся мают віднести всі інші хлопаки? Як їм змусити себе бігти вперед, коли тренер вже поствавив на них хрест і дав їм то зрозуміти? Як до того ся мают поставити молоді хлопаки з Зорі, яких тримают на лаві, а випускают того малого афериста, шантажиста з Уфи? Нема жадних сумнівів, же бахур завоював респект в команді з першого дня… І шкода, бо хлоп незлий і може з него бути толк в футболі, але з таким стартом дуже му тєжко буде ся прижити в збірній, хоч певні то всьо їдно ше буде не скоро.

Ну і так аби вже скінчити з Місьовими замінами, то мусим ше згадати за ту ревеляційну заміну в другім матчу зі словенцями в плей-оф на 95ій хвилині. Коли біля бокової лінії з’явився Толік, то стало нам троха смішно, троха істерично смішно, як то буває коли дуже хочеш срати, а тобі який віц розкажут, і ти не можеш ся не сміяти, але смієшсі акуратно, би нагло не всратись. Толік то хлоп файний, тут нема шо повідати, і футболіст був надзвичайний, всі го колись ся бояли. Як був Толік на полі, то в офенсиви суперника не було ніяких шансів, Толік разом з бальоном їм і педалі відривав, а часами то і двом-трьом на раз. Але як бути чесним, то в остатні роки Толік більше став бути на паяца подібним, тіко лінивий з него ся не сміє. Старий став, не має вже дриґа, не має вже тої швидкості. Як колись він встигав швидше за бальона пробігти від одного суперника до іншого, то тепер тіко сліпаками моргає і ґрабами розмахує, вказуючи де кому бігти. Ніц не кажем, ми свято вірим, же Толік мусит бути в тій збірній і мусит поїхати на Євро, бо файно мати такого дзядзя в команді, жеби міг бахурам копняків під сраку надавати, же би вони носів не задирали. А ше більше то потрібен він як талісман, бо стіко скіко Толік виграв трофеїв сидячи на лавці, то певні жоден футболіст в історії стіко не виграв. Як будем мати Толіка на лавці, то маєм всі шанси виграти то Євро, то зіхер. Але ліпше го таки на поле не випускати…

Ну і ми отако сміяли-сміяли, поки не зувиділи, кого то Місьо рішив з поля забрати. А як зувиділи, то ледве не всрались. Бо їдна справа випустити Толіка на поле, а зувсім інша забрати з поля Ґєника Коноплянку. То ясно вже була 95а хвилина, але на той час ми програвали єден до зера і грати ше лишало хвилини зо дві-три. І аж допоки наші не вимучили того гола, сиділи ми і гризли пазногці, бо якби словенці забили другу брамку, то тєжко було собі уявити як би ми ше трийцять хвилин грали без Коноплянки, але зато з Тимощуком. Дєкувати Богу обійшлося.

Місьова тактика на будь-який трафунок

Але не тіко замінами може Місьо ся похвалити. Ше може він ся похизувати своїми революційними тактичними схемами. Ну тобто одною схемою, і ні хулєри не революційною. Ше пан Блохін тішив нас тою схемою на чемпіонаті світу. Та схема є дуже універсальна, бо не працює ні проти сильніших, ні проти слабших, ні проти таких як ми. Ключова особливість тої схеми, то є два опорних півоборонця, в яких основна робота є відібрати бальона. Такі собі два пса, які гасають за суперниками і відривают їм ноги. Грати вони мусять низько, близенько до своїх обронців, аби жодна гнида не пролізла. А як відберут бальона то мусят швидко го позбутись, аби не якої біди часом не вийшло. Найліпше то як вийде їм запустити того бальона на праве чи на ліве крило, де якшо Ґєнику чи Андзьови вийде го прийняти, то вони вже шось та й вигадають. А як нє, то попросту запердолити бальона десь наперед, би там вже форікер за него гаратався. Але то ясно більше зі страху, ніж з якоюсь метою, бо шо наш один як палець форікер може там зробити з тим дальнім пасом? Вперед на третього центрального півоборонця, який би мав грати під форікером і віддавати паси, то ліпше взагалі не пасувати, бо то є дуже ризиковано, то є ше дуже близько до нашої брамки і як шось піде не так, то може бути біда. А він там один, на него відразу двоє, а то й троє налетят, нє, то є дуже авантурно, а ми не в Монте Карло, курча. Вже як чуєш себе дуже сміливим, то можеш віддати на другого опорника поперек поля, альбо назад оборонцям, але вперед нє, не грай вар’ята. Но і так воно і виходит, же з сильними командами ми граєм йно аби не схопити брамки, а вже як схопим першу, то можем так си погубити, же полетить і друга, і трета. З такими як ми, то граєм тіко впоперек поля, навіть на Ґєника з Андзьом не віддаємо, бо до них відразу делеґують по два-три гравці. А з слабими, то як Ярмоленко чи Коноплянка шось вигадають то стрелим брамку, а як нє, то будем товкти воду в ступі всю гру і ніц.

Тіко два рази Місьо троха міняв ту тактику і за першим разом, то так му дали по макітрі, такого страху ся набрав, же видно постановив більше ніґди такого не робити. Було то ше в плей-офі до чемпіонату світу з французами. Тоді якийсь го дідько шарпнув поставити в основу Безуса замість Степаненка в матчі, в якому нам тре було пропустити не більше за одну брамку, і де улюблена тактика Фоменка могла б якраз спрацювати. Замість того би Степаненко не давав французам си розігнати в центрі, вийшов Безус, який грає тіко як має бальона в ламаґах і то вічно хоче втнути шось штудерне. А як бальон в суперника, то він абсолютно ніц не робить, тіко ся в носі шпортає. Ну і так вийшло, же Безус бігав, чи то пак ходив, без бальона, а французи роздирали нас на митки граючи так направду проти десятьох, а не одинадцяти. І більше би Місьо такого ніколи б не зробив, якби не дискваліфікація Степаненка на перший матч зі словенцями і травма Ротаня. Через втрату двох опорників мусів він шось мінєти, бо, тут тре віддати му належне, не хтів в такому матчі випускати ні Толіка, ні Малишева. Но і випустив тріо з Динамо – Рибалка-Сидорчук-Гармаш. То правда невідомо, може Місьо їм і розказував грати та як все, з двома опорниками, але хлопаки не дуже то вміли, бо в Динамо так не грають і видно не стали го слухати. І як Рибалка зайняв позицію опорника і став направляти атаки то через Гармаша, то через Сидорчука, які розташувались троха ближче до атаки, нагло бальон ся зачав тримати центра поля, в Ґєника і Андзя було більше простору на крилах, за ними не встигали і в атаці шось ся почало налагоджувати. Але вже в Словенії Степаненко міг грати і всьо ся вернуло як було – Степаненко і Рибалка бігали за Кампльом і як тіки відберут бальона то відразу го періщили далеко на Коноплянку чи Ярмоленка і на тому весь креатив ся кінчав. Дуже би не хтілисьмо образити Степаненка, але може то йому якось дискваліфікуватись на ціле Євро, бо то є певні єдина метода як змусити Міся змінити тактику…

Правда, аби бути справедливими, то мусим пувісти, же тоті словенці, збуї ті француваті, в тім другім матчі були як які скажені пси. Їм не бальона копати, а на ланцюг до буди посадити, аби хату стерегли. Ніхто би думаю ся не здивував, якби хтось з них посеред гри витягнув якого машингвера з майток і почав там всіх стрілєти. То й не дивно, же наші хлопаки троха наклали в сподні на початку, з хорими тре вважати, вони можуть і горло перегризти. Але потім наші ся троха вспокоїли, а Андзьо Ярмоленко, то взагалі з них лаха дерти почав, батяр такий. І окремо би хтіли пудєкувати Хачеріді, бо ми знаєм який то з него вар’ят часами може бути, але в тім матчу він був як камінь, ніц ся не піддавав ні на які провокації.

Але най вже з тою тактикою і тими всіма схемами. Бо яка би схема не була, як хлопці знають напевно шо вони мають робити, то схема працює. Але наша основна проблєма є в тому, же нашим матолкам, таке враження, ніхто так і не пувів шо вони мають робити і куди бігти. Може пан Михайло їм і говоре, шо вони мають робити в дефенсиві, але коли бальон в нас, то хлопаки виглядают якось дуже розгублено. Кіко разів виділисьмо як стоїт Андзьо з тим бальоном, навколо него зо три гравця суперника, він шось там сі дриґає, перебирає бальона з ноги на ногу, махає ґрабами, шось там показує своїм кулєґам, але ніяка хулєра навіть не подумає си рухнути і відкритись під пас. Ніодна! І не тому шо не хоче, а просто не знає куди. Бо курча ніхто їм ніколи не говорив, шо вони мають робити коли бальон в Ярмоленка. Вся тактика ся кінчає на тому, жеби Ярмоленку того бальона віддати, а там він вже буде знав шо робити. Ну і шлюс, Андзьо си пошлякує шось під ніс і запердолить того бальона десь оборонцям, а то і брамкажу. Бо нема де сі дівати. Або вічно любим ся дивити як наші аута вкидають. То воґулє якась кумедія виходить. Ми всьо чекаєм коли вже рефері свисне і віддасть бальона іншій команді. Бо то є просто смішно і троха сумно ся дивити, як Федя ґрабами показує же не має кому вкинути, а всі стоят як вкопані і ні на крок ся не вступлят, тримають курча позиції чи шо? І ше той, колективний пресинг. На яку команду нині не глянеш в Європі – всі то роблят. Бо то є так направду єдина метода гри проти сильних суперників. Або ти їх запресуєш ше в центрі поля, альбо навіть на їхній полові, або даш їм вільно дихати і тоді всьо, можна готувати білі капці. Каждий пурядний тренер першим ділом то ставит своїм хлопакам колективний пресинг, бо якшо вони то будуть вміли, то можна грати з ким хочеш і ся не бояти. Всі так грают, всі крім нас… Вони навіть як хочуть, то ніц їм не виходит, бо один побіжит, а іншому фйолки в голові, а третій метеликів рахує. І маєм таку підозру, же то через то, шо тренер в нас не пурядний, і навіть як сказати більше то просто лінивий, дурх го байтола з голови до ніг поїла. Він просто в сраці мав хлопакам пояснювати, що і як вони мають робити. Бо чогось ті самі футболісти в Динамо пресувати вміют, а в збірній тіко сліпаками кліпают. Ми би вже Місьові порадили, якшо він не годен сам втовкмачити футболістам де і шо вони мають робити, то хоч ставити на поле хлопак з одного клубу і казати би грали та як їм пувідає Ребров, чи Маркевич, чи Луческу. То би певні було ліпше.

Дефенсива

Нам тепер пувідають же наша збірна має їдну з найліпших дефенсив в Європі, бо тіко гляньте за цілу кваліфікацію пустили йно п’єть брамок в власні ворота. І воно ніби і правда і навіть нема за шо ся гандричити. І якби хіба тіко бліндер не видить як моцно став грати Ґєник Хачеріді і як го тепер тєжко вивести з себе. І Федя з дзядзьом Славком на крилах швіцують так ніби їм якого редбула заливають по три літри перед грою. Може в них десь і не всьо виходить, але, курча, вони будут землю гризти а бальона відберут. І навіть Ракицький, хоч гімн і не співає, паскуда така, але на полі справується зовсім незле. А єднак, як згадаєм як нам Люксембург ледве дві брамки вже в першій полові не стрілив, то дотепер зимний піт на чолі виступає, а серце зачинає калатати як ненормальне. Ну але менше з тим Люксембургом, хто би то ся сподівав, же тоті матолки си навіть насмілят до нашої брами підійти, наші хлопаки то вже точно не чекали від них такого нахабства. Але як згадати собі знову до прикладу той другий матч зі словенцями то легше не стане. Як той Кампль льотав по всьому полі і ніхто го злапати не був годен! Часом навіть очі си хтіло закрити – так лєчно було. І якби в них в офенсиві грав не Новаковіч, а який Бензема, то певні було б як з французами. Або навіть ше гірше, бо він би ше в першім матчі зо дві брамки стрілив. І як згадуєш ті всі моменти, коли патли дибки ставали, то якось в сраці маєш ту файну статистику, перед очима бачиш якого Мюллєра чи Лєвандовського і аж язик ся заплітати зачинає. А ше як, не дай Боже, шось ся трафить з Федьою чи Славком, то, бігме, не знаєм шо будем робили. Бо якшо в на лівому крилі ше міг би хоч би формально зіграти Каменюка, який зараз досить незле гасає за Зорю, то на правому крилі заміни Феді немає взагалі ніякої і нам го тре берегти як яке яйко Фаберже.

Група на Євро

Нальосували нам на Євро німців, поляків і північних ірландців. І повімо вам, же навіть з тими всіма гризотами і матолком-тренером можем з тої групи вийти. Бо не такий страшний дідько як його малюють.

Німці – то є ясно чемпіони світу і то певні буде головна гризота для наших матолків. Бо як ми вже десь там вгорі писали, наші хлопаки є дуже виховані і мають моцний респект до авторитетів. Так вони їх шанують же ноги їм ся зачинають тремтіти і вони не знають де бігти і як їм ліпше вгодити. Не у всіх ясно, але є таке трохи. Найбільше то певно в тренерів. Але як не будуть ся бояли, то можна виходити і троха тих німаків помордувати. Бо хоч німаки і мають певно найліпшу офенсиву в цілім світі, але так направду, то всьо їм виходить тіко як дати їм де ся розбігти. Вони є фест швидкі і нігди ся не спиняют, навіть як виграють двайці п’єть до зера. І вже як стрелять одну брамку, то за тим піде і друга і трета, бо суперник піде ся відігравати, а їм тіко того і треба. Власне для того і навалили вони були бразилійчикам як бідному в торбу в півфіналі чемпіонату світу, бо ті їм давали аж надто багато простору. Але всі чогось забули як тєжко їм ся давала гра проти Гани чи Штатів. В тих іграх в них мало шо виходило спереду, бо ні Гана ні Штати не давали їм ні зайвої секунди, ні зайвого метра на полі. Німаки ся нервували, спішили, бігли вперед все більшими і більшими силами і тим самим створювали шанси для контр-атак суперникам. Ну і власне в такім стилю вони програли полякам і ірландцям в кваліфікації. А того не тре їх ся дуже бояти. Головне не пропустити першими. Бо далі буде масакра. А так то можем і самі встрелити яку брамку. І власне проти німаків тактика Міся може зіграти. Флангові оборонці в німаків люблять си так побігти до переду і лишити пустку в дефенсиві, а нам тіко того і треба, далі всьо як Місьо гуворе, забрали бальона, віддали на Ґєника, а той вже най летить і шось собі вигадує. Ше би тіко хтось їх навчив того пресингу…

Поляки, то як нам сі видає в тим моменті дуже є подібні до нас десять літ тому. Ми тоді теж мали двох гравців екстра кляси, які ся дуже вирізняли на фоні інших і теж то були форікер і опорник. Так і поляки тепер мають Лєвандовського і Крихов’яка. Є в них ясно і інші файні хлопаки, то і Мілік, і Куба Блащиковський, і Піщек, але Лєвандовський з Крихов’яком то є екстра кляса, то не до порівняння. І може то з поляками зіграти злий жарт, як то було колись з нами, коли ми вічно грали на Шевченка. З слабими суперниками то проходило і Андзьо стріляв брамок кіко влізе, а як тіки ми грали з кимось моцнішим, то Андзя відразу наніц закривали, так же він мав аж на власну полову вертати аби до бальона доторкнутись. І маєм надію, же так воно буде і в поляків з українцями, дуже ся сподіваєм, же Ґєник Хачеріді так того Роберта заховає, же нікт го не найде.

Північна Ірландія – то є певні найбільша таємниця нашої групи. Тєжко є зараз оцінити, чого від них можна чекати. Але шось нам підказує, же з ними нам певні буде найважче. То певні буде єдина збірна яка буде грала проти нас від дефенсиви, а то є для нас гірше смерті. Бо як тіки нам хтось віддає бальона і зачинає грамотно обороняти, то ми натихмяст не знаєм шо з тим бальоном робити. А ше й буде на хлопак тиснула відповідальність за результат, бо буде то друга гра, відразу після німаків, і нам ту гру тре буде кров з носа вигравати. І троха нам є лєчно, же вийде воно як зі словаками…

Пан тренер

18ого грудня виконком ФФУ постановив же буде Місьо керував ше як мінімум до кінця Євро. І так на перший погляд, то ніц в тому файного нема, бо Місьо не то шоби вже такий ґанц злий тренер, він просто ніякий. Але як тако глянути на то троха з іншого боку, то ходили такі брехні по селу, же можуть на го місце призначити Андзя Шевченка, то певні вже най ліпше ся Місьо лишає. Най би вже він хоч тіки того мантля свого чорного не вдівав більше, в якому ше Юзек Сабо ходив п’ятнадцять літ тому, а потім видно як з моди вийшов то перепродав Місьови. Бо як наведут камеру часом на нашу лавку, то так ніби політбюро сидит, всі з квасними писками, зализаними фризурами і в мантлях з минулого століття. Але то буде літо, то Місьо певні буде в тій своїй гавайській кошулі з квітками. Воно всьо їдно троха встидно, але принаймні веселіше.

Але якби нас хто хтів послухати, то ми би тако, всім товариством туво в Старій Грушці, певні би ратували за то жеби вернувся Миросьо. Бо всі ми виділи, який зеспул пан Мирон годен сотворити, коли має правильний матеріал для будівництва. А то, шо маєм кілька файних хлопаків, то навіть нема шо гендричитись, гляньте тіко як то наш Ґєник Конплянка льотає за тоту Севійю. Як який дідько. І най би Миросьо шлякував їх перед каждов і по каждій грі, най їм хоч вуха крутить, ми маєм то в носі. То навіть часами є дуже помічне. Ади, як Матеус дві брамки за Дніпро стрілив відразу по тому як Мирон го з гімном змішав. Най би сидів Миросьо з побабченим писком, йобкав си шось під ніс, закочував сліпаки, кривив пащу, пискував би до журналістів – всьо бисьмо стерпіли, як вивів би він Україну до фіналу і вийшов би тако на прес-конференцію, всівся би перед з журналістами зі скривленим писком, усміхнувся би хитро і промовив: «Та то таке…». А навіть якби такого і не сталось, то всьо їдно було би ліпше ніж той зафандула Фоменко. Але вже є як є і нема на то ради.