Таке враження, же внукам великого нашого вождя дали злеценя перед грою зломити Карпати, а ті сприйняли то в прямому сенсі і зачали косити наших хлопців як траву для кролів. А звлаща в тім ділі ся відзначив Яворський, той фацет не дуже розбирав де бальон а де нога і вже як бив, то і в їдно і в друге, так жеби втрапити напевно. Ну, а та як пан суддя, товариш Годулян, не спішився дуже за ту всю акцію карати, а навіть не все хтів то помічати, першу картку показав йно на 44ій хвилині, то хлопці-комсомольці не дуже ся й встидали. Вгаратав по нозі, встав, задер носа як той фраєр, повернувся сракою до судді і аус. А як появляла ся в їхніх серцях якась совість, то наші хлопаки калічили себе самі. То, ясне діло, люкс, же Ігорко Ощипко все грає до кінця і готовий для того стрибати як який гірський козел чи кангуру, лиш би дістатись до бальона, але чи то того вартувало? Так себе бідацтво скалічив, же тепер невідомо коли знову зможе отакво гицкати… А тіко зачав ладнє грати, тіко зачали впізнавати того Ігорка, який грав навіть за збірну, який був перед тою попередньою травмою, і на тя маєш, курча ляґа, та сама біда. Ну але тепер то вже шкода говорити, ніц вже ся не зміне, най нам тіко рихло ся лікує і вже на весну знову нас тішить тими своїми рейдами по лівім краю. Мало бракувало, жиби нам і Олька, хлопчика нашого золотого, зломили, а він же тіко но зо шпиталю. Але поштиляв троха і якось ся обійшло.

Але то всьо якось так видно троха схарапудило наших хлопців, так ся бояли тих-во забіяк як яких енкаведистів, так ся настрашили, же часами навіть самі без бою віддавали їм бальона. І привело то врешті до брамки, бо, Йванку, не відаєм як там у вас в Сербії, може в вас там як кому бальона даш, то той відразу біжить до своїх колєґ хвалитися новою забавкою, але в нас, то як отакво спрезентуєш бальона супернику перед своєю брамкою, то натихмяст получиш гола. А звлаща як граєш з Іллічьовцем, бо іллічі то невдячні люди, їм то не пасує по статусу. Ну але най вже тому Мілошевічу, то певні був такий ефект несподянки, бо раз на пів року нам штрафний призначили і Йванко видно подумав, же то якась помилка, бо такого нігди бути не може, то й як чесний павор віддав бальона. А от шо робив Мартін на брамі, то їдному Богу відомо. Замість того, шоб вийти з брами, зменшити кут обстрілу, кинутися в ноги врешті, а як тре то й благати на колінах жеби не стріляли нам брамки, то він йно такий завстидзений стояв і боявся. Нема ради…

Тіко в другій полові першого тайму наші хлопаки троха ся схаменули, згадали певно, же які би не були страшні комсомольці, а всьо їдно каждого з них мама в дитинстві Бандерою лякала. А може вийшов на поле Місько, а хлоп він з гір, страху ніц не має, а ше певно злий був як холєра, же му за святу правду про наших суддів дисциплінарний комітет штраф в трийцять тисяч намалював, і троха показав нашим лайдакам як тре ся поводити. В якийсь мент він навіть такво в рамках правил заліпив бальоном в когось з “внуків”, з метра, шо мав моци, але “внуку” хоч би шо, то певно дух великого дзядзя додавав сил. Але наші хлопаки ся проснули і зачали троха льотати, видно допетрали, же як не хочеш, жеби тебе по ногах мастили, то тре від тих паскуд просто швидко меґати. І давало то свої плоди. Спочатку Мілошевіч ледве не виправив той свій кікс шо спричинив до брамки, ледве не забив з кутового. Так ся вивертав жеби пробити же аж страшно за нього стало, бо міг си карк скрутити… Але брамкаж в купі з захисником, а був то Ярошенко (шо він там забув біля того слупка? Іншої роботи собі якої найти не міг? Бульба певно невикопана, а він, курча, на слупку…), заступили брамку своїми тілами і стояли насмерть, навіть було чути вигуки “за Сталіна” чи то нам почулось? По тому Олезьо виходив один на один і хтів то так ладнє зробити, пробив над брамкажем, але забув де ворота, може то після того як йому по ногах вперіщили, то вони ся трохи скривили? А потім ше Ксьонз бив штрафний, так фест пролетіло над стінкою, але повз брамку, і Лукасу бракнуло яких пару сантиметрів, а Гладкий, то взагалі ледве не сотворив диво і якби не та поперечина, то в той мент би всі забули за гол Тайсона в Лізі Еуропи… Але ніц.

А натомяст злапали другу брамку в самому кінці матчу, таку кумедну, як то наше життя… І то ніц же Федотов собі бальона руками злапав і аж тоді вдарив по воротах. Хто то рахує? То тіко Карпатам не можна грати ґрабами, не можна гатити інших по ногах і шарпати за майтки, а проти Карпат то не то шоб отак відразу і можна, але як дуже хочеться, то чого ж нє? Комсомольці забили, а пан Годулян, як той парторг, одобрив… А головне не зле грали ті іллічі, мали своїх моментів не мало, а забивали всьо їдно як… Ех, шкода пувідати… І най Місьо ліпше на той раз мовчить, бо світ він не зміне, а в полярис знову залізуть, а в каждого з нас є сім’ї і їх тре годувати…

Отак то ся і скінчило, та ціла кумедія. Хлопаки наші ніби і грали, ніби й не зле, але цілий матч було таке враження, же то не на повну силу, же вони ся чогось боять, чи то сталевих ніг комсомольців, чи то ше якої зарази. А може знали, же так направду виграти би їм ніхто і не дав, то й не дуже вірили? Але мусите пам’ятати наші кохані, же разом з вами кажду гру переживає ціла купа простого люду, і ви відповідаєте за тих кого приручили.